Αν εσύ, Θεέ αγαπημένε,
με ξεχνάς για πάντα,
γυρίζεις το πρόσωπό σου,
με εγκαταλείπεις,
πόσο θα βασανίζεται η ψυχή μου
κι η καρδιά μου θα πονάει;
Πόσο o βάναυσος εχθρός
θα με κοιτάζει
και θα γελάει;.. Σώσε με,
σώσε την ψυχή μου,
να μην πει ο πονηρός εχθρός:
«Εγώ νίκησα».
Κι όλοι οι κακοί θα γελάσουν
αν πέσω στα χέρια,
στα χέρια του εχθρού μου. Σώσε με
από τον αβάσταχτο πόνο,
σώσε με! Θα προσευχηθώ
και θα τραγουδήσω
για τ’ αγαθά σου με την καθαρή καρδιά μου,
με έναν ψαλμό μου σιγανό, καινούργιο.

Давидові псалми

12

Тарас Шевченко

Чи ти мене, боже милий,
Навік забуваєш,
Одвертаєш лице своє,
Мене покидаєш?
Доки буду мучить душу
І серцем боліти?
Доки буде ворог лютий
На мене дивитись
І сміятись?.. Спаси мене,
Спаси мою душу,
Да не скаже хитрий ворог:
«Я його подужав».
І всі злії посміяться,
Як упаду в руки,
В руки вражі. Спаси мене
Од лютої муки,
Спаси мене! Помолюся
І воспою знову
Твої блага чистим серцем,
Псалмом тихим, новим.