Там, у чорному ґрунті,
забутому самим Богом,
ти виліпив перших людей
нового життя
без майбутнього.

Ти схилився так смиренно
над людяністю,
здавалося, наче клякнув,
але ти не скорився ніколи,
і помер стоячи, у ввесь ріст.

Там, серед брехні,
не витримали правди святого,
і вирішили, що ти збожеволів,
щоб жити без відчуття провини,
але й без душі.