Голодомор не треба розуміти тільки як безпосереднє винищення. Необхідно, власне, збагнути все це явище вцілому. Дехто опирався і не хотів визнавати факт ґеноциду українців. Але сталінський режим, маючи розвинену бюрократичну систему, залишив достатньо слідів у відповідних документах. Аналізуючи деякі з них, а саме циркуляр ОГПУ №50062 «Про необхідність застосування заходів щодо переселення мільйона осіб у Казахстан», ми можемо усвідомити весь масштаб цього рішення. Заступник голови ОГПУ Ягода висловлюється ясно. В циркулярі він згадує про мільйон людей так, ніби йдеться про перевезення товару. Вживає начебто нейтральний термін «трудовий загін», хоча роль цього терміна абсолютна зрозуміла. Він говорить начебто про особисту власність. Ягода вважає ОГПУ єдиним керівним органом, який може розпоряджатися трудовим загоном, і саме тому цих людей не направляють на роботу у промисловість. Для нього мільйон людей це ніщо інше, як механізм, котрий треба налагодити, щоб давав задовільний прибуток. Він пропонує також дворічний план, завдяки якому держава звільняється від зобов’язань забезпечувати трудовий загін продовольством, що змусить людей займатися виключно сільським господарством, рибальством і ремісництвом. І хоча у галузі сільського господарства і рибальства неможливо з упевненістю передбачити розміри прибутку, оскільки обмежувальним чинником є кліматичні умови, заступник голови ОГПУ у своєму наказі призначає точну кількість товарної продукції, яку переселенці мусять здавати. Значить, справа не просто в тому, щоб мати якусь самостійну структуру, а в тому, щоб ця структура могла виробляти матеріальні блага. В цих діях ясно розпізнаються риси, як це не парадоксально, абсолютно капіталістичного бачення.

Засобом успішного досягнення цієї мети стане організація радгоспів, які займатимуться вирощуванням зернових культур. Викликає інтерес ще один факт. Не дивлячись на те, що проект розпочався ще у 1932 році, заступник голови ОГПУ у 1933 році наказує змінити сільськогосподарський план для щойно прибулого трудового загону. Він наполягає на тому, щоб значно поширити посівні площі для овочів, картоплі і зернових. З цього можна зробити висновок, що врожаю було уже недостатньо. Так, ці люди мусили зіграти роль, в основу якої лягли нові умови тієї епохи. Іншими словами, треба було збільшити врожай. Але в дійсності, навіть зі зміною умов, потреби залишаються тими самими.

У наведеному циркулярі ми бачимо достатньо фактів, котрі характеризують жорстку позицію, яка в кращому випадку вела до катастрофи, а в гіршому – до ґеноциду. Втілення цього досконалого сценарію не може бути розтлумачено як проста помилка у розрахунках. Несприятливі умови були враховані таким чином, щоб їх неможливо було подолати, навіть якщо б українці й загинули, виконуючи свій „обов’язок”.

Циркуляр ОГПУ №50062 «Про необхідність застосування заходів щодо переселення мільйона осіб до Казахстану».

7 лютого 1933 р.

Каруцькому Р.П.

ГПУ Казахстану, Алма-Ата

Бaку, обласне відділення ОГПУ, Петропавловськ (копія).

Впродовж зимово-весняного періоду нинішнього року передбачається розмістити новий трудовий загін кількістю приблизно мільйон осіб у південному і центральному Казахстані (особливо в області Атабазар і навколо озера Теніс). Трудовий загін, який буде займатися сільським господарством, рибальством і ремісництвом, не повинен направлятись на роботу у промисловості. ОГПУ є єдиним керівним органом щодо економічного використання цього загону. Планом передбачається, що у максимальний термін до 2років держава повністю зніме з себе обов’язок постачати продовольство в цей загін. Після завершення плану переселенці мусять бути спроможними здавати товарну продукцію. З цією метою будуть організовані радгоспи, що займатимуться вирощуванням зернових культур і тваринництвом. Стосовно щойно прибулого трудового загону, плани виробництва для нього повинні бути зміненими на 1933рік. Посівні площі для овочів, картоплі, зернових треба буде значно збільшити. […]

Заступник голови ОГПУ Ягода